Часом мені здається, щоб намалювати саме цю серію, я вчилася малювати в пляшках.У  восьми однакових за формою пляшках написані  та закупорені тексти-послання. Це- короткі вірші, об’єднані темою романтичних стосунків з іншою людиною. Від першої до останньої пляшки описані метаморфози цього зв’язку.  

1.Спокуса 2015.скло.олія. 

Хто ти такий,

щоб снитися мені щоночі,

У натовпі ввижатися удень.

Мені б зовсім  зімкнути свої очі

 і ззовні, і зсередини.

Так хочу

 не бачити цих снів,

Терплячий хижий погляд

Між яблуневим квітом.

Цю казку лоскітливу знаю я.

.

2.Зустріч. 2015. скло, олія

Так хочу я тобі сказати,

Що в інший вимір потрапляю при зустрічі з тобою.

Тут райдуга  широкою дугою,

І спів пташиний,

І невагомості політ.

 

Все зрозуміло й так, і слів не треба .

Тут спалахи  серед нічного неба,

І тиша в темряві,

І ніжний дотик.

 

Тут   вириваються бажання через край…

Але киваю в відповідь:

Привіт.

Як справи? Так?

Бувай.

3.Контакт  (П’яні думки). 2015.скло, олія

Ми всі помрем .

Час не зупиниш.

Самотні ми прийшли,

 й підем самотні

Давай  скоріше візьмемось за руки

Допоки не рознесло по безоднях

З яких зовсім  немає вороття.

 

Все. Зараз. Тут. Тепер.

Цілуй мене, цілуй!

Моє життя!

4.Невизначеність 

Сьогодні день минув,

 як сотні інших,

Уже без смутку

 і без спроб зізнатись,

Вода вже змила

дотик твоїх пальців ніжних,

 не змила лиш бажання

 ще торкатись.

Слова між нами загубились

у мовчанні,

Як крапля у тумані,

 мить у часі…

5.Реквієм за весільним дарунком

Хіба не сумно,

 що не від любові,

 не від утіх тілесних

 гине простирадло?

За подорожі

 з лівої щоки на праву

та  по колу,

Як контролер білет,

 безсоння надірвало.

Не бачив ти,

Як час прийшов осінній

Навколо лиш туманів сивина.

Говорять, що не знайдеш

Голку в сіні.

Я з натовпу знайдусь тобі сама.

Говорять: за осінньою порою

Зима безруха заморозить кров

В ранкових променях

Розбуджена тобою

Скажу, що за зимою весна знов

7.Продовження

Уже все сталося,

 що далі?

Здавалося б ні болю, ні печалі

Годинник цокає, пульс б’ється

Поставити би крапку,

час ставить три…

спалила все!

Вугіллям з попелища

Тепер твій номер знову записати?

Чи гарно очі підвести?

8.Послання

Якось же ти живеш без мене

Без мене дихаєш якось

Мої флюїди через кілометри

не долітають

Лист недописаний

Ще слів немає

Біліється як перший сніг

Яка ймовірність

Що в цій тиші

У цім житті

На цій планеті

Моє послання буде  у руках твоїх

За 5 років з часу створення серії мої корки з епоксидної смоли потемніли, і може у мене буде шанс побачити, як час робить іх  схожими на буштин.