Ця  серія робіт з двох-чотирьох площинних картин, де відповідно до перспективи віддалені періоди часу: осінь-зима-весна…, вечір-ніч-ранок… І є можливість прогулятися не тільки простором, але й часом.

Вибір. 2016. скло, олія. 42х60см

Вибір.2016. скло, олія

У цій роботі чотири шари скла, і я спеціально використала глибину у перспективі  пейзажу і глибину кімнати, зрівнявши їх, символічно  вважаючи кожне скло цієї багатошарової картини, як сезон року.

Бог часу. 2015. скло, олія 54х58

Картина «Бог  часу» – центральна  робота серії.

Мені здається, вона  на межі сюрреалізму та  наповнена символами. Тут використані зображення різноманітних засобів виміру часу: і пісочний годинник, механічний, сонячний, і зміни пор року, як символ  календаря.

 Сама картина в цілому- це певні роздуми на тему плинності  часу, непереборне бажання якимось чином  вплинути на прожите життя та  думки про вибір, який ми робимо зараз.

 Мене давно захоплювали  інтерактивні види мистецтва, в яких предмети не були б «байдужими» до людини, думки про теплочутливі фарби, що змінювали б колір від подиху або дотику, або чутливі речовини, які б змінювали форму та об’єм при наближенні людини. Через недоступність їх я багато років займалася керамікою, ліплячи свистульки, так як знайшла достойного замінника – глину, яка дає звук. Пізніше почала використовувати світло і тінь від точок на склі, щось на зразок сонячних годинників у роботах. Коли глядач сам може встановити світло і «час» який відображається на картині.

Композиція цієї роботи будується  на основі контурів пісочного годинника, який проглядається від діагоналей  до центру. Піщинка (фокус зору, водночас точка сходу перспективи картини) символізує теперішній момент . Вона зависає в повітрі і відкидає тінь  на фон (так як намальована на іншому рівні скла)і в той же час є стрілкою сонячного годинника. Мені хотілось показати цим сонячним годинником, що ми не можемо впливати на реальний час ( принаймі поки що), навіть якщо будем благати його і молитися , але відношення до часу і наслідків у наших руках.

 

Бог часу.2015 (фрагмент)
Бог часу.2015. скло,олія

 

Ця точка – піщинка , як символ початку (  у мене вона асоціюється з моментом до великого вибуху, насінням або яйцеклітиною, початком малюнка, коли думка починає матеріалізуватися). Її оточує простір,  який поділений на зони: верхня – світло-блакитна, ніби духовне життя людини,  збоку своєрідний календар з сезонами  року,  нижня- матеріальна, коли людина більш заклопотана приземленими щоденними справами.

Більшу частину дня «сонячний годинник» має верхнє або бокове освітлення, і тільки освітлюючи знизу,  ніби свічкою до молитви, іконка  сонячного годинника показує наверх,  наштовхуючи  на думки про речі не матеріальні та на час необмежений роками

Джерело 2017 скло, олія. 42х50

Ще одна артина із серіїї “Мандри часом”.

У її задумі використаний певний трюк із двознайним сприйняттям видимого простору. 

Візуально -це коридор із пейзажем за вікном.

Але якщо взяти до уваги назву серіїї, то кожен шар скла і кожен відрузок цього коридору може сприйматися, як момент у часі і невелика кімната з пейзажем за вікном, що змінюється.

Цілком можливо, що саме цей образ пейзажу виник через залиту весною долину за вікнами кінмати, де я колись жила.

 

Джерело. 2017. скло, олія

Яблуня

Яблуня. 2019

скло, олія

 

Ця картина – це роздуми про можливість опинитися  в моменті  до тих знаменитих яблук: Адама, Ньютона, Стіва…

і як все могло бути інакше.

Поїзд. 2015. скло, олія. 40х50 см

У цій картині на 8 шарах скла зображений вагон з пейзажом за вікнами, який змінюється  протягом доби.

Ранки. 2016. скло, олія 50х58

На картині зображена частина фойє офісу. 

Росташований на багатьох шарах скла інтер”єр,  у момент усвідомлення того, що це серія “Мандри часом” і тут кожен шар скла означає період часу, видимий оком коридор перетворюється на невелике фойє.

 За великим вікном від незначної зміни погоди змінюється осітлення в пейзажі.